Безпупий, -а, -е. Не имѣющій пупка. де багато баб, там дитя безпупе. У семи нянекъ дитя безъ глаза.
Винниківна, -ни, ж. Дочь винокура.
Відтин, -ну, м. Отрѣзываніе, отрубываніе, отпиливаніе.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Грюко́ну́ти, -ну, -неш, гл. Сильно стукнуть, грохнуть. Як грюконе об стіну!
Ондека, о́ндечка, нар. = онде.
Поперепивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перепити, но во множествѣ.
Простелити, -ся. Cм. простеляти, -ся.
Самопотіти, -почу, -тиш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить.
Торбешка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
