Відпасати, -са́ю, -єш, сов. в. відпасти, -пасу, -сеш, гл. 1) Откармливать, откормить скотъ на пастбищѣ или иномъ корму. Це мабуть на бразі відпасений віл. Иногда и въ приложеніи къ людям: Еч, яку пику собі відпас! 2) Пасти, пропасти извѣстное время. Заняв, погнав додому: одпас день. Ми їм перше пасли, а вони нам нехай відпасають.
Доро́жній, -я, -є. Дорожный, находящійся въ дорогѣ.
Оздоровіти, -ві́ю, -єш, гл. Поздоровѣть, выздоровѣть. А воно молоде, то швидко й виходилося собі, оздоровіло.
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.
Полятиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus arvensis.
Попідсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Рішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ріши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Лишаться, лишиться. Шляхтич за гонор вуха рішивсь. За більшим поженись, то й того рішись. Оксано! жалко мені тебе рішатись. ума рішитися. Сойти съ ума. душі рішитися. Потерять жизнь 2) Уславливаться, условиться, уговориться. З попом же ти уже рішився? Багацько він з тебе злупив? (за вінчання).
Страмити, -млю, -миш, гл. = соромити.
Угудина, -ни, ж. = огудина.
Чванько, -ка, м. Чванный. Чванько начваниться, а будько набудеться.
