Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опуцьки

Опуцьки, -ків, м. мн. Раст. Torilis. Antryseus Gaert. ЗЮЗО. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУЦЬКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУЦЬКИ"
Дзвяк I, -ку, м. Металлическій звукъ.
Довге́ла, -ли, довге́ля, -лі, об. = Довгаль 1. Черном.
Міст, мо́сту, м. 1) Мостъ. Оце пропав, як з мосту впав. Ном. № 1875. 2) Полъ деревянный. Молодицям по світлицях мости шарувати. О. 1862. IV. 107. А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? Грин. III. 263. Ум. місток, місточок, мостонько. Калиновий мостоньку, гнися, не ломися. Грип. III. 526.
Нага́вкати, -каю, -єш, гл. Налаять.
Нари́тники, -ків, м. мн. Шлея. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207.
Оманець, -нця, м. = манівець. Яром, яром за товаром, — оманцями за вівцями. Гол. III. 79.  
Підкопитан, -на, м. Штабсъ-капитанъ. Левиц. Пов. 289.
Реєнт, -та, м. Регентъ. Желех.
Санджаківна, -ни, ж. Дочь губернатора (турецкаго). Дівка-санджаківна на встрічу вихожає, Алкана-пашу в город Козлов зо всім військом затягає. АД. І. 211.
Уселитися Cм. уселятися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПУЦЬКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.