Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опуцьки

Опуцьки, -ків, м. мн. Раст. Torilis. Antryseus Gaert. ЗЮЗО. І. 139.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУЦЬКИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУЦЬКИ"
Бабачо́к, -чка́, м. Ум. отъ баба́к.
Виголос, -су, м. Произношеніе; выраженіе. Желех.
До́питки, -ків, м. мн. Вопросы. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй. К. Іов. 29.
Міцноси́лий, -а, -е. Сильный, крѣпкій. Вона знала, що у неї не такий міцносилий голос. Левиц. І.
Наванта́жений, -а, -е. Нагруженный. Фура навантажена бочками з дьогтьом. Валт. у.
Нічогенький, -а, -е. Посредственный. Подольск. г.
Огидлий, -а, -е. = огидний.
Причісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. причеса́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Причесываться, причесаться. Довго чепурився, вбірався та причісувався. Левиц. Пов. 205.
Скругляти, -ля́ю, -єш, сов. в. скруглити, -глю, -лиш, гл. 1) Округлять, округлить. Ти мене, мов глину, зліпив, скруглив. К. Іов. 22. 2) Очищать, очистить хлѣбныя зерна вращеніемъ въ решетѣ. Вх. Зн. 64.
Чвиркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] чвиркнути, -ну, -неш, гл. 1) Плевать, плюнуть. 2) Брызгать, брызнуть. Кров так і чвиркнула вгору. Грин. II. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПУЦЬКИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.