Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оп'янчитися

Оп'янчитися, -чуся, -чишся, гл. = оп'янитися. Він випив тоді чимало — таки зовсім оп'янчився, що й язиком гаразд не поведе. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОП'ЯНЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОП'ЯНЧИТИСЯ"
Бабиць, -ця, м. Раст. Alissum incanum. Лв. 96.
Вернина, -ни, ж. = колотвиця. Вх. Зн. 27.
Дербо́вий, -а, -е. Дерновый.
Животи́ння, -ня, с. Внутренности. З дині треба викинути животиння. Лебед. у.
Климат, -ту, м. Климатъ. Одежа... примінялась до климату. О. 1862. VIII. 29.
Ло́зя, -зі, ж. дѣтск. Ложка. О. 1861. IX. 119.
Лушпа́к, -ка, м. = лушпайка. Желех. Вх. Зн. 34.
Невзавороті нар. Не по дорогѣ.
Погарь Мѣсто, на которомъ сожженъ лѣсъ. Вх. Зн. 21.
Посовом нар. Посовываясь. Сядеш верхи та посовом і перелізеш, щоб у воду не впасти. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОП'ЯНЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.