Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опрощення

Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. Макс. (1849). 19. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає. Чуб. V. 849.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПРОЩЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПРОЩЕННЯ"
Братерськи нар. Братски, по братски. Котл. Ен.
Буркання, -ня, с. Ворчаніе.
Великодушний, -а, -е. Великодушный. О, Байдо, воїне великодушний. К. Бай. 20.
Видрукувати, -кую, -єш, гл. Отпечатать. Иногда неправильно: видрюкувати. Будете читати, як пан Гребінка видрюкує. О. 1861. VII. 6.
Гуля-гуч! меж. Крикъ, которымъ гонять гусей. Вх. Лем. 406.
Риля, -лі, ж. Испорченное, то-же, что ліра 2. Сим. 149.
Содержувати, -жую, -єш, гл. Соблюдать. Свято більше від усього содержуємо. Г. Барв. 346.
Ударятися, -ряюся, -єшся, сов. в. ударитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Только сов. в. Удариться, ударить себя. На руках понесуть тебе, щоб не вдаривсь об камінь ногою. Єв. Мт. IV. 6. Да вдарилась мати, об поли руками: тепер же я, мої діти, пропали із вами. Н. п. Ой підлинув соколонько під зелений сад та вдарився крилечками об зелений сад. Мет. 177. Шляхтянка скрикнула, підняла руки до неба і, як нежива, вдарилась об землю. Стор. МПр. 139. 2) Бросаться, броситься, побѣжать. Дівчата вдарилися в-ростіч. Мир. Пов. І. 148. В погонь.... ударилась за Марком. Мнж. 26. ударитись навтікача. Броситься бѣжать. 3) Отправляться, отправиться. Ударилась в город мамкувати. Щог. В. 100. у мандри вдарилась. Отправилась въ дорогу, пошла бродяжничать. Мир. Пов. 11. 95. 4) Обращаться, обратиться къ кому, прибѣгнуть къ кому. Вона вдарилась до знахарки. ЗОЮР. II. 34. вдарятися в що. Прибѣгать къ помощи чего, обращаться къ чему. Не плач, мати Оврамихо, не вдавайся вліки, — випроводила сина Овраменка у поход навіки. Не плач, мати Оврамихо, не вдаряйсь в ворожки, — поховали сина Овраменка в степу край дорожки. Грин. III. 584. Cм. вдаватися. 5) ударитись у голос, у плач. Заплакать. Г. Барв. 58. 6)у тугу. Запечалиться. Чуб. V. 402.
Ціпух, -ха, м. = ціпо́к = ціпун = ціпуга. Іде од Бога Матка Христова золотими мостами, з золотими ціпухами (изъ заговора противъ кровотеченія; ясно изъ сопоставленія варіанта заговора: ішла баба кам'яна кам'яним мостом з кам'яним ціпком). Грин. II. 315.
Черятися, -ряюся, -єшся, гл. Мѣняться. Вх. Лем. 482.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПРОЩЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.