Двигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Сотрясаться, дрожать. Кахикаючи, вони аж двигтіли, а їх товсті щоки дріжали, неначе по їх ходила дрібна хвиля. Змій той летить, — аж земля двигтить.
До-сто-бі́са нар. Очень много. Cм. до.
Задивува́ти, -ву́ю, -єш, гл. Удивиться. Й аж сі панове задивували.
Заржа́ти, -жу́, -же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи.
Зачопува́ти, -пу́ю, -єш, гл. Сдѣлать шипъ, стержень въ бревнѣ для соединеніи его съ другимъ. Зачо́пуй стовпа, а я викопаю тим часом яму. (Лободовск.).
Онука, -ки, ж.
1) Внука, внучка. Тепер сиди у запічку, колиши онуку.
2) Бабы повитухи называютъ такъ дѣвочекъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучка, онучечка.
Позмерзатися, -за́ємося, -єтеся, гл. Призмерзнуть другъ къ другу (во множествѣ). чоботи позмерзалися. Промокшая кожа сапогъ замерзла.
Пуля, -лі, ж. Дѣтск. Утенокъ.
Рачити, -чу, -чиш, гл. Благоволить, изволить. Бог.... з неба зійти рачив. Як бачать, так і рачить. Рач нам, Христе добротливий, тоє вдарити, і з тобою царствієм твоїм на віки жити.
Толуб, -ба, м. = тулуб. Ум. толубець.
