Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оповідач

Оповідач, -ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь. Левиц. Пов. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІДАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІДАЧ"
Байраченько, -ки, с. Ум. отъ байрак.
Змотати, -ся. Cм. змотувати, -ся.
Набли́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Набраться, нахвататься. Вона наблишкалася з ним такого гріха, що як уже й одвічатиме на тім світі. Зміев. у.
Ниць I нар. Ниць, ничкомъ. Він так ниць і гепнувся. Мнж. 131.
Опалюх, -ха, м. Обгорѣлое дерево въ лѣсу, обгорѣлый пень. Вх. Лем. 448.
Опіратися, -ра́юся, -єшся сов. въ опертися, опру́ся, -решся,, гл. 1) = і. обпіратися, обіпертися. Ой перестань, чумаченьку, на пужально й опіратися. Чуб. V. 1033. 2) Сопротивляться, оказывать, оказать сопротивленіе. Вже біді не опруся. Гол. І. 178.
Парнище, -ща, м. Ув. отъ парень. Чи знаєш, він який парнище? Котл. Ен. II. 22.
Перестригти, -жу́, -же́ш, гл. Слишкомъ коротко остричь.
Присадити Cм. присаджувати.
Уторік нар. = торік. А!... ви знов у горох!... як уторік. Св. Л. 140.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОВІДАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.