Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оповідач

Оповідач, -ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь. Левиц. Пов. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІДАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІДАЧ"
Бічечок Cм. бічок.
Денці́вка, -ки, ж. = Сопілка. Вх. Зн. 14.
Кралевський, -а, -е. Королевскій. У землі кралевській добра нема. Мет. 388.
Ми́мка, -ки, ж. 1) Женщина, имѣющая одну грудь или обѣ съ атрофированными млечными желѣзами. 2) Корова, доющаяся не на всѣ дойки, или совсѣмъ не дающая молока. Мимка на одну дойку, на дві, на всі.
Подінути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = подіти, -ся.
Поліття 2, -тя́, с. 1) = поління. 2) Сорныя трявы, которыя нужно выпалывать. Поліття вже наросло. Конст. у.
Почужитися, -жуся, -жишся, гл. = почужатися. Желех.
Рукомесний, -а, -е. Ремесленный. Тепер тіко й життя за рукомесним чоловіком. Харьк. г.
Шершун, -на, м. = шершень. Угор. Вх. Пч. І. 8.
Шкінька, -ки, ж. Лошаденка, кляченка. Отакою шкінькою попереду їздив, а тепер! Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОВІДАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.