Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оповідач

Оповідач, -ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь. Левиц. Пов. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІДАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІДАЧ"
Бавний, -а, -е. 1) Требующій много времени. Желех. 2) Медлительный. Желех.
Воронка, -ки, ж. Воронка. Як олива закипіла, а вона виносить на двір, одтика воронку і по два кухлі у кожну бочку. Рудч. Ск. II. 152.
Гнилозубий, -а, -е. Съ гнилыми зубами. Десь вирескався гнилозубий, миршавий чоловічок. Мир. Пов. II. 66.
Заня́вкати, -каю, -єш и занявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замяукать.  
Підсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. підсунути, -ну, -неш, гл. 1) Придвигать, придвинуть, пододвинуть. Підсунув стіл ближче до лави. 3) Подсовывать, подсунуть. Підсунув шапку на саме тім'я. Кв. Згодом і вунію підсунемо. Стор. МПр. 45. 2) Пододвигать, пододвинуть подъ что. Висовував з під ліжка якусь скриню і не підсовував її, а кидав серед хати. Левиц. Пов. 6.
Повідносити, -шу, -сиш, гл. Отнести (во множествѣ). Повідносив йому все, що мав.
Просторо нар. 1) Просторно. Ти казав — тісно буде, аж воно зовсім просторо. Харьк. 2) Подробно, обширно, обстоятельно (излагать). О. 1862. І. 75.
Путрити, -рю, -риш, гл. 1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить. Кролев. у. 2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те! Зміев. у.
Сватання, -ня, с. Сватанье. КС. 1883. II. 368. Сватання не братання. Ном. № 9506.
Цітрин, -ну, м. = цитри́н. А гріє сонце й окруш цітрини пахощами дишуть. Щог. Сл. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОВІДАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.