Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опука

Опука, -ки, ж. 1) Мячъ. КС. VI. 457. кинутись, упасти опукою. Стремительно броситься, упасть. Г. Барв. 296. Онилка кинулась до мене опукою. Г. Барв. 211. Опукою з гори — аж вітром зашуміло — орел ушкварив на ягня. Греб. 381. Впала опукою. Мир. ХРВ. 18. 2) Выпуклая, выдающаяся часть, напр. у. бочки. Мнж. 188. 3) Взносъ въ цехъ съ сына цехового, вступившаго въ бракъ. Остер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУКА"
Боязкий и боязький, -а, -е. Боязливый, робкій. Замучена молодиця, печаловита, боязка. МВ. І. 49. Ум. боязкенький.
Вушечко, -ка, с. Ум. отъ вухо.
Голосонько, -нька, м. Ум. отъ голос.
Зали́шок, -шку, м. Излишекъ. На малу міру сот зо три з залишком. Кв. ІІ. 13.
Запина́ння, -ня, с. Завѣшиваніе, закрываніе.
Злінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Полѣниться.
Мене́ний, -а, -е. Поименованный, названный. У мененому селі жінка вдова злю билась з парубком. О. 1862. II. 57.
Миготі́ти Cм. миготати.
Пахучий, пахущий, -а, -е. Душистый. Хай ваша душка буде між солодкими медами, перед пахучими ладанами. Ном. № 4573. Чебрець — зілля пахуще. Полт. у. Пахуще, як м'ята. Ном.
Пащикування, -ня, с. Многословныя разглагольствованія; дерзкія разглагольствованія.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПУКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.