Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орання

Орання, -ня, с. = оренка 1. Не можуть без плуга і орання хліба їсти. Чуб. І. 93.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРАННЯ"
Вандрівний, -а, -е. = мандрівний. Желех. Вандро́вний чоловік: усе вандрує.... Фр. Пр. 136.
Деся́тничок, -чка, м. 1) Ум. отъ десятник. 2) Монета въ 10 коп. А сіртук у бідолахи.... — кожний ґудзик иначий.... той як десятничок завбільшки, а другий більш гривні. Св. Л. 168. Рудан. І. 81.
Запанібра́та нар. Фамильярно.
Кайданочки, -ків, м. мн. Ум. отъ кайдани.
Наро́дність, -ности, ж. Народность.
Полячитися, -чуся, -чишся, гл. Ополячиваться. Самохіть полячилась наша вельможна, гоноровита Русь. К. ХП. 114.
Помантачити, -чу, -чиш, гл. Поточить косу мантачкою.
Пообувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (во множествѣ).
Розширяти, -ряю, -єш, сов. в. розширити, -рю, -риш, гл. Расширять, расширить, распространять, распространить.
Трямок, -мка, м. см. трям.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.