Горо́хв'яник, -ка, м. Лепешка изъ гороха. За ними підтюпцем поспішали з горохв'яниками і всякими ласощами.
Згребти́, -ся. Cм. згрібати, -ся.
Навихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Навѣдаться, завернуть куда. Ніколи до нас і не навихнешся.
Накупа́тися I, -па́юся, -єшся, сов. в. накупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Накупать, накупить достаточно. Чи скоро ви накупитеся? Увесь базарь хочете закупити.
Ночліг, -гу, м.
1) = і. Ночівля.
2) мн. Ночная пастьба скота пастухами. Підемо на ночліги.
3) мн. Въ черниговскомъ свадебномъ ритуалѣ обрядъ жаренья сала: послѣ удостовѣренія въ невинности новобрачной и отправки извѣщенія объ этомъ къ матери послѣдней, свекоръ оставшимся на свадьбѣ женатымъ мужчинамъ даетъ по куску сала, по щепкѣ для вертела и снопъ соломы со словами: «їдьте, добрі люде, на ночліги; хто вернеться з добром, тому почот буде». Гости уходять въ пустое мѣсто и жарять на огнѣ сало, стараясь свое сохранить, а чужое съѣсть, а затѣмъ снова возвращаются къ свекру для продолженія пирушки.
Панча I, -чі, ж. = опанча.
Прямувати, -мую, -єш, гл. 1) Идти напрямикъ. Ні направо, ні наліво світ ніколи не звертає, а так собі наперед усе й прямує. 2) Направляться. Товариство на Січ прямувало. 3) Клониться. Куди воно йдеться і до чого воно прямує?
Сповіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. сповісти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить, увѣдомлять, увѣдомить. Я один утік і прибіг тебе сповістити.
Шуміти I, -мі́ю, -єш, гл. Пѣниться, волноваться. Ріка ніби море шуміє.
Щеть, -ти, ж. Родъ щетки для чесанія льна.
