Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оранка

Оранка, -ки, ж. 1) Паханіе. А що вже в полі на оранці, так дідові старими ногами за наймитом і не поспішитись. Г. Барв. 194. 2) Время паханія. Подольск. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРАНКА"
Безребрий, -а, -е. Не имѣющій реберъ. Шейк. Безкосте, безребре, хоч яке море перепливе. (Заг. пьявка). Ном. стр. 293, № 98.
Замі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Забрасывать, закидать. 2) Забрасывать, оставлять, не употреблять. Сей звичай тепер замішують. МУЕ. III. 44.
Занепа́лий, -а, -е. Слабаго здоровья, съ надорваннымъ здоровьемъ. Я убогий, занепалий од самої молодости. К. Псал. 203. Його жінка така замліла та занепала. Мир. Пов. II. 53.
Збро́їця, -ці, ж. = зброя. Гол. IV. 55.
Морщине́ць, -нця́, м. = моршень.
Писак, -ка, м. 1) = писака. Мудрий писак і пером так не може списати. КС. 1882. IX. 568. 2) Родъ рѣзца, долотца, стамески, употребляемый для вырѣзыванія орнаментовъ на деревѣ (на ступицахъ колесъ) или металлѣ (въ курительныхъ трубкахъ). Вас. 147, 149. 2) Родъ желѣзной печати съ орнаментомъ: раскаливъ её, бочаръ выжигаетъ орнаментъ на своихъ издѣліяхъ. Шух. I. 252.
Посолодкий, -а, -е. Сладковатый. Міусск. окр.
Старунок, -нку, м. Стараніе, попеченіе. Старунок дав, то й видухав кінь, а не дай старунку, то й коня б не було. Н. Вол. у.
Убазарювати, -рюю, -єш, гл. Продать или купить что на базарѣ. Шейк.
Хилитати, -таю, -єш, гл. хитати. І над ними буйний вітер траву хилитає. Рудан. IV. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.