Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опонець

Опонець, -нця, м. Раст. вьюнокъ, convolvulus. Вх. Уг. 256.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОНЕЦЬ"
Дріжа́ння, -ня, с. Дрожаніе, дрожь. Ком. II. 34. Насупляні брови, чорні, гострі очі, твердий погляд, товстий голос, — все те обсипало її спину дріжанням. Левиц. І. 332.
Катований, -а, -е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
Лозо́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лозы.
Назміта́ти, -та́ю, -єш, гл. Смести (въ одно мѣсто), собрать. Назмітай у засіці борошенця. Рудч. Ск. II. 2.
Обидвоє числ. = обоє. Скажімо ся поховати обидвоє в одну яму. Чуб. V. 78.
Оставлюк, -ка Родъ карточной игры. Волч. у.
Передплата, -ти, ж. Подписка (на изданіе). Желех.
Підстьобати, -ба́ю, -єш, гл. Подстегать.
Понатовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и натовкти, но во множествѣ.
Стригнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ стригти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.