Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опороти

Опороти, -рю, -риш, гл. 1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину. 2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком. Грин. І. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОРОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОРОТИ"
Бачучий, -а, -е. Зоркій, имѣющій острое зрѣніе. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Канев. у. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126. Бачучі очі. Конст. у.
Відкручувати, -чую, -єш, сов. в. відкрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Откручивать, открутить. Трохи голови не відкрутив із чубом. Стор. І. 191. 2) Отвинчивать, отвинтить.
Довга́вий, -а, -е = Довгастий. Вх. Лем. 411.
Досо́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Доплестись, добраться. Та вже й нерано. Поки то досовкаюся додому. Осн. 1862. VI. 31.
Задера́чка, -ки, ж. Задравшаяся кожа надъ ногтемъ, заусеница. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Зотління, -ня, с. Тлѣніе, истлѣніе. Моїм костям зотління я бажаю. К. Іов. 16.
Обкорувати, -ру́ю, -єш, гл. Очистить отъ коры (дерево). Обкорувати колоду. Рк. Левиц.
Паморочка, -ки, ж. = мряка. Кременч. у.
Піддерти Cм. піддирати.
Поприпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и припустити, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОРОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.