Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опороти

Опороти, -рю, -риш, гл. 1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину. 2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком. Грин. І. 42.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОРОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОРОТИ"
Доле́гливий, -а, -е. Донимающій, настойчивый. Cм. долігливий.
Зопсіти, -сію, -єш, гл. Испортиться. Віл у мене зопсів, нема чим і поїхати. Міусск. окр.
Локта́ти, -кчу, -чеш, гл. = лоптати. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Молитво́ваний, -а, -е. = молитвений.
Невідник, -ка, м. Рыболовъ, ловящій рыбу неводомъ. Ум. невідничок. Мої три невіднички, три молодчики, роспустіте ж ви шовковий невод! Чуб. III. 300.
Нестелепа, -пи, об. Неповоротливый, непроворный человѣкъ. Ном. № 13950 и 13951. Така вже вдалась нестелепа, роззява. Г. Барв. 365.
Підсахнутися, -нуся, -не́шся, гл. О болѣзни: пристать, прилипнуть. Уман. у.
Подалеко нар. Далековато, довольно далеко. Чи далеко до того села? — Подалеко. Черниг. у. Далеко вам ходити? — Та подалеко. Черниг. у.
Пооббігати, -гаємо, -єте, гл. Обѣжать вокругъ чего (о многихъ).
Поскоритися, -рюся, -ришся, гл. Поторопиться. Поскоріться ж, щоб я не гнівалась. МВ. О. 1862. III. 48). О, я вже поспішуся-поскорюся. МВ. (О. 1862. І. 87).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОРОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.