Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оповістка

Оповістка, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе; сообщеніе, извѣстіе. Ум. оповісточка. Чом же ти, мій сину, оповісточки ніякої не дав? О. 1862. VIII. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІСТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІСТКА"
Відбудувати Cм. відбудовувати.
Кладь, -ді, ж. кладі да́ти = кладу дати. Ну, наші парубки дали йому такої кладі, що не скоро вичухається. Харьк. у.
Накупи́ти Cм. накупати.
Потяглий, -а, -е. Отлогій и длинный. Потягла гора. Могил. у.
Пропасти Cм. пропадати.
Сіра, -ри, ж. Сѣра. Він мене сірою не подкурить. Рудч. Ск. І. 63. Болѣе употребительно Ум. сірка.
Скосити, -ся. Cм. скошувати, -ся.
Тинок, -нка, тино́чок, -чка, м. Ум. отъ тин.
Хабуз, -зу, м. 1) Грубыя сорныя травы. Желех. 2) = хабаз. Желех.
Шмалький, -а́, -е́ = смалький. Звенигор. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОВІСТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.