Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

анталюз

Анталю́з, -за, м. Серебряная монета, получившая, путемъ особыхъ пріемовъ владѣльца ея, чудесную силу возвращаться къ хозяину (въ нар. повѣрьяхъ). Чуб. ІІІ. 23. Cм. інклю́з.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНТАЛЮЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АНТАЛЮЗ"
Барання, -ня́, с. Грязь, налипающая на спицахъ колеса. Бараннєм колесся взялось, і повні маточини наперло грязі. Борз. у.
Виконання, -ня, с. Исполненіе. Уман. І. 313.
Відкопування, -ня, с. Откапываніе.
Зави́дниця, -ці, ж. Завистница.
Мости́на, -ни, ж. 1) Половица. Ой зірви, синку, в коморі мостину, сховай, синку, чужую дитину. Чуб. V. 729. 2) Полъ. Гал.
Немрущий, -а, -е. = невмірущий.
Огняник, -ка, м. Птица Lanius ruficeps. Вх. Пч. II. 12.
Ратайський, -а, -е. Пахарскій.
Скряботушка, -ки, ж. = шкряботушка. Мишка-скряботушка. Рудч. Ск. II. 1.
Хмельниччина и хмельнищина, -ни, ж. Эпоха Б. Хмельницкаго. ЗОЮР. І. 97.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АНТАЛЮЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.