Бузько, -ка, м.
1) Листъ, Ciconia alba. Тішиться, як би го бузько носом ськав.
2) Родъ орнамента на писанкѣ.
Да́рма́ нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Таке солодке зілля, дарма патоки. 4) Дарма́ що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Дарма, що голий, да в під'язках. Да́рма-га́рма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна.
Дровиня́ка, -ки, ж. Большое полѣно дровъ, бревно. Дві дровиняки, чотирі колики, восім дір, дев'ята щіль. (Загадка: ярмо).
Користь, -ти, ж.
1) Польза, выгода, прибыль. Любив козак три дівчини, та не мав користи. Іванець для своєї корнети роздуває старе огнище.
2) Добыча. У тому саду три користи: перша користь — орішечки, друга користь — красні вишеньки. Не було в лісі жадної корнети. Впарта коза — вовку користь. Ум. кори́стонька, користочка. Ристю, коники, ристю, ми їдемо з користю, ми веземо да хористочку, молодую да невісточку.
Крило, -ла, с. 1) Крыло (птицы). Летів орел по над морем, опустивши крила. 2) Крыло (вѣтряной мельницы). 3) Сторона, бокъ. З обох боків старої будівлі прибудував ще по крилу. Пішла отара; чабани спереду на крилах. 4) Въ церковномъ зданіи, построенномъ въ видѣ креста — каждый изъ четырехъ концовъ. Плян церкви се хрест з чотирма рівними крилами. 5) Борть, бокъ лодки. 6) Боковыя полотнища, стѣны невода. Также стоячее полотнище (одно или два) в я́тірі. 7) Изъ четырехъ полотнищъ, составляющихъ плахту, каждое изъ отвороченныхъ сверху внизъ. Cм. криси. 8) Часть Ботелева. 9. — орлине. Раст. Astragalus glycyphylos L. Ум. крилечко, кри́лонько, крильце. Прилетіла пава, коло його впала, крилечками стрепенула та й поцілувала. Возьмуть тя на крилоньки, занесуть тя в чужиноньку. Посип пшінця по колінця, водиці по крильця. Ой пливе човен, води повен да мальовані крильця.
Кусчик, -ка, м. Ум. отъ кус. Употребляется въ значеніи: немного. Кусь! меж. Восклицаніе, натравливающее собакъ. Cм. кусати.
Осюдою нар. Вотъ этою дорогою. Ходім, брате, осюдою.
Припутина, -ни, ж. Временная подпорка къ стропиламъ для удержанія ихъ въ вертикальномъ положеніи.
Чернітка, -ки, ж. плахта-чернітка = чернетка. Ум. черні́точка. В неї плахта черніточка, сама як квіточка.
Шрубка, -ки, ж. Гайка къ винту.
