Векати, -каю, -єш, гл. 1) Издавать звукъ: ве. 2) Выражать отвращеніе. 3) Рвать, имѣть рвоту.
Гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
Гора́р, -ря, м. Лѣсникъ въ горахъ.
Да́вно 1, -на, с. (Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). А тут бур'ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. І батьки наші казали, що зробив ти в давні давна. З да́вна, з да́внього да́вна, з да́вніх даве́н. Издавна, съ незапамятныхъ временъ. Був собі дід та баба, з давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Ви, тітко, кажете, що се Музичин грунт, з давніх давен. Адже ж у давнього Музики було багато степу. Це ще з давніх давен у нас повелося.
Передати, -ся. Cм. передавати, -ся.
Переклейнювати, -нюю, -єш, сов. в. переклейни́ти, -ню́, -ниш, гл. Вновь налагать, наложить клеймо, знакъ, мѣтку. Переклейнити треба вівцю.
Підстілка, -ки, ж. Подошва башмака. Cм. підкладка.
Правотити, -чу, -тиш, гл. Искать судомъ.
Прогноїти, гною́, -їш, гл.
1) Прогноить. В калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила.
2) Унавозить. Прогноїти поле.
Султанчик, -ка, м.
1) Ум. отъ султан.
2) Раст. а) Турка angustifolia L. б) мн. Typha latifolia L.
