Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орандарь

Орандарь, -ря, м. 1) = орендарь. 2) Кабатчикъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 62.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРАНДАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРАНДАРЬ"
Гружде́ль, -ля, м. Родъ гриба — груздь? Камен. у.
Збрені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забреніти. На городі маківка збреніла. Грин. III. 236.
Крумкач, -ча, м. Воронъ. Кіев. г. Вх. Лем. 428.
Кульгавий, -а, -е. Хромой.
Позбутися, -будуся, -дешся, гл. 1) Избавиться. Позбутись лиха. Рк. Левиц. 2) Потерять. І молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася. Г. Барв. 276.
Потеленькати, -каю, -єш, гл. Побренчать, позвонить.
Пристання, -ня, с. = пристановище. Ходить, ходить, — нігде йому нема пристання. Рудч. Ск. І. 70.
Ріп'яник, -ка́, м. Коржъ изъ кукурузы и картофеля. Вх. Зн. 60.
Сивуля, -лі, ж. 1) Порода грибовъ. Подольск. г. 2) Названіе коровы. Kolb. І. 65.
Старина, -ни, ж. = старовина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРАНДАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.