Відброд, -ду, м. наїстися до відброду. Наѣсться до отвала.
Заво́рситися, -ршуся, -сишся, гл. Нахмуриться. заворсилося на дворі. Небо въ тучахъ.
Заюри́ти, -рю́, -риш, гл. Зашалить. Дідона кріпко заюрила, горщок з вареною розбила.
Коло I, -ла, с. 1) Кругъ. Ой колом, колом до гори місяць (сонце) іде. 2) Колесо. Ой зійди, зійди, ясний місяцю, як млиновеє коло. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и колесо у передняго навоя. Cм. навій. 4) Поставъ (мельницы). Млин з двома колами. . 5) = колесо 3. Дівчата стали у коло. Ум. колечко.
Миліо́н, -ну, м. Милліонъ. Сонце завбільшки таке, що з нього можна б зробити сливе півтора миліони наших земель.
Мо́рох, -ху, м. Плѣсень, мохъ. У москалів так кладуть стіжки, що як піде дощ, постоє стіжок, то так морохом і обросте.
Натерти, -ся. Cм. натирати, -ся.
Нацюкати, -каю, -єш, гл.
1) Нарубить (мелко). Нацюкай дровець.
2) Нарубить зарубокъ.
Піднебення, -ня, с. 1) Небо, Palatum durum. Та так учепиться за язик, то за піднебення, що ніякою силою її й не відірвеш. 2) Сводъ въ печи; также въ гончарной. Cм. сльоси.
Повзти, -зу, -зе́ш, гл. Ползти, лѣзть, слѣзать. І раком ліз, і повз черевом, і котився з гори.
