Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ополоти

Ополоти Cм. ополювати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛОТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛОТИ"
Вагатися, -гаюся, -єшся, гл. Колебаться, не рѣшаться. От громада й присудила: комусь треба лізти у яму і подивитись, що там таке; всі вагаються. Рудч. Ск. II. 195.
Громни́ця, -ці, ж. Чаще во мн. Громни́ці. Праздникъ Срѣтенія (2 февраля). Чуб. І. 244. Коли на Громницю півень не Нап'ється водиці, — то на Юр'ю віл не наїсться травиці. Ном. № 443.
Ґрундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. Крѣпко увязывать, упаковывать.
Заволочи́ти Cм. заволочувати.
Залю́ляти, -ляю, -єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю. Мил. 37.
Лавр, -ра, м. Лавръ, Laurus nobilis (дерево). Желех.
Пекарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься хлѣбопеченіемъ.
Пособити, -ся. Cм. пособляти, -ся.
Поталанити, -ни́ть, гл. безл. Не поталанило йому бачити її. Г. Барв. 123.
Такання, -ня, с. Даканье. Ум. таканнячко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОЛОТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.