Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку.
Вітруватий, -а, -е. О деревѣ: съ трещинами въ корѣ, проникающими до древесины.
Гу! меж.
1) Ау! А де ти? гу! сховайсь у ліс, а я в траву.
2) Подражаніе гудѣнію, напр. вѣтра. Вітер каже: «гу-гу-гу, сім свит продму». Также о непрерывномъ звукѣ плача: А зузуленька як ку, так ку! а я молода, як гу, так гу!
3) Протяжный выкрикъ при пѣснѣ. І — гу! Загнув батько дугу! Свекор оженився батько утопився.... І — гу!...
Істній 2, -я, -є.
Клин, -на, м. 1) Клинъ. Клин клином виганяй. Является составною частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка, , маслобойни . 2) Кусокъ ткани въ видѣ треугольника, какъ составная часть одежды. 3) Родъ рыбы. Ум. клинець, клинок, клинчик.
Огірок, -рка, м.
1) Огурецъ, cucumis salibus.
2) Родъ игры, въ которой дѣвушки берутся за руки, составляютъ цѣпь, вьющуюся на подобіе стеблей огурцовъ, и поютъ пѣсни.
3) мн. Родъ писанки.
4) мн. Родъ вышивки. Ум. огіро́чок. Ув. огірчи́ще.
Перечіпка, -ки, ж. Ум. отъ перечепа.
Понадрубувати, -бую, -єш, гл. Надрубить (во множествѣ). Кілочки понадрубувати треба, бо дуже довгі.
Прикинути, -ся. Cм. прикидати, -ся.
Світцян, -ну, м. Раст. Myosotis.
