Гу́ствина, -ни, ж. Чаща, густой лѣсъ, зарость.
                        
                        
                                                
                          
	Догада́тися Cм. Догадуватися.
                        
                        
                                                
                          
	Заневи́дніти, -нію, -єш, гл. Потемнѣть, омрачиться. 
                        
                        
                                                
                          
	Зати́шни́й, -а́, -е́ Уютный, укромный. Затишний ярок отой, — бджолі добре стояти.  Я говорив: умру в гнізді затишнім, і в старості лічить года забуду. 
                        
                        
                                                
                          Змилка, -ки, ж. Ошибка.                         
                        
                                                
                          Колосся, -ся, с. соб. Колосья. Лежить як жива, у пшениці, аж колосся над нею похилилось.   Молоде колосся з жита зриваю.                         
                        
                                                
                          Палац, -цу, м. Дворецъ.  Прийшла туди, у палац царський.                         
                        
                                                
                          Ранкувати, -ку́ю, -єш, гл. Проводить утро.  На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує.  Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки.                         
                        
                                                
                          Укутувати, -тую, -єш, сов. в. укутати, -таю, -єш, гл.
	1) Окутывать, окутать, обворачивать, обворотить. Боги вкутані самими вишиваними рушниками. 
	2) Только сов. в. Выпить, съѣсть. Вишнівки з кварту укутали.  Укутали, за 'дин день цілий хліб.                         
                        
                                                
                          Чамара, -ри, ж. Верхняя одежда галицкаго мѣщанина, то-же, что и капота у него-же, но болѣе украшенная тесьмою и кистями и застегивающаяся висячими петлями.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				 
 
				 
				 
				 
          