Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опукуватий

Опукуватий, -а, -е. = опуклий. Бочка опукувата. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУКУВАТИЙ"
Віну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = війнути. Не чорна хмара налітала, не буйні вітри вінули, як душа козацька молодецька з тілом разлучалась. АД. І. 118. Вітрець не віне́. МВ. І. 79.
Волотистий, -а, -е. Колосистый (о просѣ, овсѣ).
Гарячник, -ка, м. Сбитеньщикъ. Він був гарячник, усе було у нас гаряч продає. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Деклямува́ти, -му́ю, -му́єш, гл. Декламировать.
Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Сумск. у. Ум. ковизка.
Кулик I, -ка, м. Ум. отъ куль.
Переложення, -ня, с. = перекладання, 1, 3.
Підгорлина, -ни, ж. = підгорля 1. Вх. Лем. 449.
Спідничина, -ни, ж. Юбченка. Спідничина не зіходить. Грин. III. 268.
Тиририкання, -ня, с. = тирикання. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПУКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.