Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опукуватий

Опукуватий, -а, -е. = опуклий. Бочка опукувата. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУКУВАТИЙ"
Голя II, -ля́ти, с. = Голопуцьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голятко. Вх. Уг. 233.
Зомкнути, -ся. Cм. зімкнути, -ся.
Небогий, -а, -е. Бѣдный. Угор.
Обпоганювати, -нюю, -єш, сов. в. обпоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, обгадить.
Понагляти, -ля́ю, -єш, гл. Торопить. Гол. III. 503.
Пообзолочувати, -чую, -єш, гл. Озолотить (многихъ).
Попостояти, -сто́ю, -їш, гл. Простоять много, настояться. Добре, що перва прийшла, а то б попостояла. Г. Барв. 498.
Рабинин, -на, -не. Рабынѣ принадлежащій. І рабининого сина заступи од нечестивих. К. Псал. 200.
Розвернути, -ся. Cм. розвертати, -ся.
Хиць меж. 1) Выражаетъ паденіе? А вона хиць мені на шию. 2) = хап. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПУКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.