Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опукуватий

Опукуватий, -а, -е. = опуклий. Бочка опукувата. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУКУВАТИЙ"
Бешишник, -ка, м. 1) Раст. Chenopodium hybridum L. ЗЮЗО. І. 116. Мил. М. 96, 11. 2) = бешиха. Драг. 27, № 11, статья 4.
Божевілля, -ля, с. Сумасшествіе.
Же́рва, -ви, м. Злая собака. Шух. І. 107.
Замалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Закрасить. «Заший, серце, роспорочку въ мому черевичку!» — Зашию, зашию, іще й замалюю. Чуб. V. 1174.
Зв'язки́й, -а, -е. Вяжущій. Галун зв'язкий. Волч. у. (Лободовск.).
Знайомість, -мости, ж. Знакомство. Чуб. І. 255.
М'я́та и мня́та, -ти, ж. Мята: a) Mentha officinalis; б)во́дяна. Mentha aquatica L. Анн. 214; в)кучерява. Mentha piperita L. Var crispa; г)холодна. Mentha piperita L. д)польова. Mentha arvensis. ЗЮЗО. І. 128; е) песяча м'ятка. Nepeta cattaria. Вх. Пч. І. 11. Ум. м'я́тка, мня́тка.
Потуркати, -каю, -єш, гл. 1) Поворковать. 2) Поговорить нѣкоторое время одно и то-же, не переставая.
Узгрянишник, -ка, гл. = узгряничанин. К. (Желех).
Храмник, -ка, м. Гость, пріѣхавшій на храмовой праздникъ. Нѣжин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПУКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.