Відпірка, -ки, ж. Отговорка. От і має відпірку.
Забісо́ваний, -а, -е. Упорный, упрямый. Був з нього козарлюга забісований. Що скаже, те й зробить, удача міцна в чолов'яги.
Опаморочитися, -чуся, -чишся, гл. Потерять сознаніе.
Палитися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Жечься.
2) Горѣть. У грубі вже палиться.
Перетворити, -рю́, -риш, гл.
1) Пересоздать.
2) Передѣлать.
Пом'ятися, -мну́ся, -мне́шся, гл. 1) Помяться, измяться. 2) ? Він довго не сперечався, потерся, пом'явся та й мусів доставити гроші.
Прошатиритися, -рюся, -ришся, гл. Промотаться. Був колись багатий пан, а тепер прошатиривсь.
Пуринати, -на́ю, -єш, сов. в. пурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть. Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. Діточки ( = утята) пурнуть. Cм. пірнати.
Скраколь, -кля, м. Родъ кегля. скраклі. Игра въ кегли, при которой кегли сбиваются бросаемой палкой. 2) Деревянная связь у плуга, куда вставляютъ дышло. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что жабки, карпульці. 4) Cм. начиння. 4) Часть маслобойни. Cм. олійниця. 5) Лещадь. 6) Родъ вышивки.
Туйкати, -каю, -єш, гл. Кричать туй-туй, науськивать.
