Будз, -дза, м. Высушенный творогъ.
Викрут, -ту, м. Уловка, увертка. Хто має викрути, не піде в некрути.
Відрубно нар. Отдѣльно.
Глиняник, -ка, м. Горшокъ для глины. Два щербаті глиняники.
2) = глинище.
Піснякати, -каю, -єш, гл. = пісникати. Я п'ятницю перед великоднем піснякала.
Постілька, -ки, ж. Ум. отъ постіль.
Рощ, -щі, ж. = рость. Буде дощ, буде й рощ.
Сало, -ла, с. 1) Сало. Різать кабанів на сало. Перчун придбав салів, не каятиметься — уторгує. : внутренній жиръ у свиньи, человѣка и нѣкот. др. животныхъ. 2) дурне сало. Тупица, дуракъ. 3) сало де́рти. Родъ игры у мальчиковъ: повиснуть, зацѣпившись за перекладину ногами, внизъ головой. 4) залити сала за шкуру. Досадить, допечь кому. Не одному гарячого сала за шкуру зальємо. 5) дідове са́ло. Раст. Salvia verticillata. Ум. сальце. Плямка собі сальце. По чарці випємо, сальця ззімо шматок.
Хаптурницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный халтурнику.
Щадний, -а, -е. = ощадний.
