Буковина, -ни, ж. 1) Буковое дерево. Як упаде жовтий листок з тої буковини. 2) Буковый лѣсъ. 3) Страна: Буковина. Ум. къ 1 и 2 знач.: буковинка, буковиночка, буковинонька. А в лісі, в лісі в буковинойці, там же мі кукала сива зазулейка... Листи нала би я ліс буковину...
Вилинути 2, -ну, -неш, гл. Вылетѣть. Де ти, пташко? Вилинь, серце.
Запо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Засуетиться, захлопотаться. Запоралася коло печі, що й не вгледіла, як собака м'ясо вхопила.
Затужи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Затужить, загоревать, затосковать. Затужила дівчина за мною. 2) Заплакать горестно съ причитаньями. Як же заридає Катря, як затужить! Въ болѣе тѣсномъ значеніи: заплакать надъ мертвымъ, произнося обычныя въ этомъ случаѣ причитанія. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить.
Оглухти, -ну, -неш, гл. Оглохнуть. Всі оглухли, похилились. Оглухли, не чують.
Підперти, -ся. Cм. підпірати, -ся.
Порукатися, -каюся, -єшся, гл. Поздоровкаться за руку. Зустрілась, порукалася.
Привій, -вою, м. Веревка или ремешекъ, которымъ прикрѣплено къ верхней части ярма кольцо (каблучка), соединяющее ярмо съ дышломъ.
Протока, -ки, ж.
1) Проливъ.
2) Рукавъ рѣки.
Четверняк, -ку, м. Сортъ рога (у гребенщиковъ).
