Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озизти

Озизти, -зну, -неш, гл. Обрюзгнуть. Дитина озизла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗИЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗИЗТИ"
Апте́карка, ж. Аптекарша. Желех.
Банюра, -ри, ж. = баюра 1. Вх. Лем. 390.
Віткіль нар. = відки. Здоров, брат! а віткіль ти? Ном. № 739.
Гладісінько нар. Совершенно гладко. Зачеши гладісінько. Мил. 148.
Грубия́нський, -а, -е. Грубый; грубіянскій. Грубиянський вираз. К. Кр. 13.
Журбо́та, -ти, ж. = журба. Нехай спить, нехай лежить, та нехай не встане, нехай твоя бідна головонька од журботи одстане. Чуб. V. 624.
Обрадонька, -ки, ж. Ум. отъ обрада.
Рінуватий, -а, -е. О землѣ: перемѣшанный съ крупнымъ пескомъ, гравіемь.
Сталь, -лі, ж. 1) Сталь. Дзеркало ясне з твердої сталі. К. Іов. 83. 2) = сталька. Волоки в одну сталь з валу. АД. І. 172.
Черепашка, -ки, ж. Раковина. Ромен. у. Вх. Пч. II. 28. Світилось чисте пісчане дно з білими черепашками. Левиц. І. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗИЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.