Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одночасний

Одночасний, -а, -е. 1) Одновременный. 2) Современный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДНОЧАСНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДНОЧАСНИЙ"
Вередун, -на, м. = вередій. Левч. 56. Ум. вередунець, вередунчик. Аф. 313.
Вистріхнути, -хну, -неш гл.? Вистріхнув його на блазня. Ном. № 13180.
Зотнути, -ну́, -не́ш, гл. = зітнути. Шевч. 382. Чуб. ІII. 270.
Зсілий, -а, -е. Скисшій (о молокѣ). Зсіле молоко. Вх. Зн. 22.
Космачки, -чо́к, ж. мн. = аґрус. Вх. Уг. 246.
Ляку́чий, -а, -е. = лякливий. Левч. 133.
Мажчи́р, -ра, м. = мужчир.
Первісний 2, -а, -е. Первоначальный.
Ріска, -ки, ж. 1) Капля, росинка. 2) Крошка. Ні ріски хліба. Рудч. Ск. II. 27. і ріски в роті не було́ — ничего не ѣлъ и не пилъ. Ном. № 12138. 3) Раст. Lemna. Вх. Пч. І. 11. 4) мн. Родъ вышивки. Kolb. І. 47, 49. Ум. рісонька, рісочка.
Удержування, -ня, с. Удерживаніе, сдерживаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДНОЧАСНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.