Бждирка, -ки, ж. Рыба Phonixus rivularis.
Вестися, ведуся, -дешся, гл.
1) Быть ведомымь, вестися. Веди швидче коня! — Еге, веди! коли ж не ведеться!
2) Быть въ обычаѣ. У нас так не ведеться. На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться.
3) Размножаться, плодиться, родить (о растеніяхъ). У нас гарно ведуться кури. У нашім ставну не ведуться карасі. Оця пшениця велася сім років, а на восьмий перевелася.
4) Везти, удаваться, счастливиться. Коли не ведеться, то й курка не несеться. Уже ним ся сього року любитки не веде.
Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое.
Злостувати, -ту́ю, -єш, гл. Злиться, сердиться. Злостує та й злостує жінка моя цілісінький ранок. Ще дужче злостує.
Калюжитися, -жуся, -жишся, гл. Купаться въ лужѣ. Ти його (порося) святити несеш, а воно ще таки калюжиться.
Кеба, -би, ж. = кебета. Нема кеби зробить.
Коралі, -лів, м. мн.
1) Кораллъ. Глибоко в морі ростуть коралі.
2) Мониста, ожерелье изъ коралловъ. Були коралі, та пішли далі, були перли, та ся стерли. Ум. коралики. Начипляє кораликів на білую шию. Ой сусіди, сусідоньки, шо за молодиця, шо різані коралини, шовкова спідниця.
Огризати, -за́ю, -єш, сов. в. огри́зти, -зу, -зе́ш, гл. = обгризати, обгризти.
Одаль нар. Вдали, поодаль.
Поприкороччувати, -чую, -єш, гл. Укоротить (во множествѣ). Я їм язики поприкороччую, щоб не брехали так.
