Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оженити

Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Н. п. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. МУЕ. III. 52. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу. Чуб. V. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕНИТИ"
Бездухий, -а, -е. 1) Не имѣющій запаха. 2) Малодушный.
Борсати, -са́ю, -єш, гл. ? Cм. борс.
Косатка, -ки, ж. Раст. Aconitum napellus. Вх. Лем. 427.
Набі́л, -лу, м. Молочные продукты.
Пообшукувати, -кую, -єш, гл. Обыскать (во множествѣ).
Пуперник, -ка, м. Карликъ. Вх. Уг. 264.
Розметикувати, -ку́ю, -єш, гл. Поразмыслить.
Слухало, -ла, м. Въ сказкѣ: слушающій. Рудч. Ск. II. 82.  
Схибнути, -бну́, -не́ш, гл. 1) = схитнути. Дівчата на мене гукають, — я не чую; котрась мене схибнула за плече. Г. Барв. 67. 2)сло́вом. а) Не сдержать слова. б) Соврать. Черк. у.
Уселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. усели́тися, -люся, -лишся, гл. Поселяться, поселиться. На їй Господь вселився і вовіки буде жити. К. Псал. 151. Вселилась панночка. МВ. (О. 1862. ІІІ. 44). Терпи лихо, що вселилося. МВ. (О. 1862. І. 75).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЖЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.