Бздо, -да, с. Газы въ желудкѣ, вѣтры.
Вискочити Cм. вискакувати.
Забуди́нок, -нку, м. = забудування. Вийдеш на пусте місце, де ні однісінької хаты; а там ізнов починаються забудинки і всі на другий штиль: де двірок стоїть, де просто як сільська зато.
Кривуля, -лі, ж. 1) Всякая кривая, ломанная, зигзагообразная линія или полоска. Въ орнаментѣ (вышивки, раскраска посуды, рѣзьба по дереву и металлу и пр.) кривуля (чаще: кривулька) — зигзагъ простой или составленный изъ кружечковъ и пр. Любила таки їх (миски) показувать.... І білу велику, на вінцях хрещики, по боках пружки, і червону, що паски святять, з кривульками і з зеленими голубами на дні. Чумак у дорозі вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. 2) Каракуля, плохо написанная буква. Хоть би великою кривулею, аби було слово написане. Стулити ту кривулю, — виходить слово. 3) Кривой кусокъ дерева, — напр., употребляющійся для полоза и пр. Въ загадкѣ кривулечкою названа ложка: Чотирі чотиречки та п'ятий Макаречко несуть кривулечку через тин та в вуличку. 4) Въ токарномъ станкѣ: искривленный кусокъ древеснаго ствола, на который опирается лѣвая рука работающаго. . Ум. кривулька, кривулечка, кривульця. заєць робит кривульки або кривульці — бѣжитъ зигзагами. Ув. кривуля́ка.
Опасти Cм. опадати.
Поперепливати, -ва́ю, -єш, гл. Переплыть (во множествѣ). Добігли до Дніпра, поперепливали кіньми.
Ряхта, -ти, ж. ? Оце лохвицька ряхта.
Священників, -кова, -ве = попів. Раяли мені люде, щоб я брав священникову дочку. Сг.... = зг.
Скока, -ки, ж. = скакавиця.
Шкряботіти, -чу́, -ти́ш, гл. Царапать, скресть. Діду, діду! щось до нас у двері шкряботить.
