Баба́к, -ка́, м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Баба́к сви́снув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. 3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Ум. Бабачо́к. Ув. Бабачи́ще.
Костельний, -а, -е. Принадлежащій костелу. Взивають усе духовенство ґрецької віри Наливайковою сектою... навіть із костельних казальниць.
Опушка, -ки, ж. Мѣховая обшивка. А у ляха вершок низький, широкі опушки.
Пискарь, -ря, м. Рыба: пискарь, Golio vulgaris.
Продоювати, -доюю, -єш, сов. в. продоїти, -дою, -їш, гл. Доить, подоить слегка въ началѣ доенія.
Радонька, радочка, -ки, ж. Ум. отъ рада.
Ряндка, ряндочка, -ки, ж. Ум. отъ рянда.
Са! А Са! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ гонятъ.
Селезнистий, -а, -е. Имѣющій цвѣтной отливъ, хроматическій. Селезнисте вугелля земляне.
Теревені-вені, -нів, м. = теревені. І теревені-вені правиш, щоб тілько заморочить світ. Точили всякі теревені-вені.
