Днеда́вній, -я, -є. Очень давній. І вдвох тихенько заспівать ту думу сумнюю днедавню про лицаря того гетьмана, що на огні ляхи спекли.
Заглоби́ти, -блю, -биш, гл. = заплішити.
Ло́піт, -поту, м. Стукотня.
Неспірний, -а, -е. Неспорный. Робота неспірна.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Облапати Cм. облапувати.
Одиноцтво, -ва, с. Одиночество. Се мені одиноцтво та убожество так вік скоротило.
Приписувати, -сую, -єш, сов. в. приписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Приписывать, приписать. 2) Писать, написать (въ письмѣ). Батько приписав з дому до сина, щоб той приїхав. Наш москаль приписав, щоб йому хоч карбованців два подали. А ще од своїх рук листи писав, до Василя Молдавського посилав, а в листах приписував...
Стужавіти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о размокшей землѣ, глинѣ и пр.). Не стужавіло, а потупали зараз, то й ями знать.
Трудовитий, -а, -е. 1) Требующій большого труда, многотрудный.
2) Трудолюбивый.
