Вилляти, -ляю, -єш, гл. — вилити. Де ж тая барилочка, що виллята горілочка?
Гу́сто, нар. 1) Густо. Де густо, там не пусто. Густо замісила тісто. 2) Обильно. Густо сльози ллються. 3) Во множествѣ, много. Манастирь весь богомольці густо обступили. Людей було не дуже густо. 4) Часто. Густо дивиться, та рідко бачить. Ча́сто й гу́сто. Очень часто. Моя мати часто і густо плаче за мною. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. 5) — дзвони́ти. Звонить во всѣ колокола. Як вийшла вона слідом за попадею, то вже густо дзвонили, аж стара дзвіниця хиталась. Ум. Густе́нько, густе́сенько.
Коштовно нар.
1) Цѣнно, дорого.
2) Драгоцѣнно.
Курчати, -чу́, -чи́ш, гл. О голубяхъ: ворковать. Голуби курчат. Говорится также и о лягушкахъ, когда онѣ урчатъ. Жаби курчат.
Пообламлювати, -люю, -єш, гл. = пообламувати.
Проднювати, -днюю, -єш, гл. Провести день.
Ропуханя, -ні, ж. = ропуха.
Тиририкати, -каю, -єш, гл. = тирикати.
Улити, -ся. Cм. уливати, -ся.
Фертик, -ка, м. Франть, щеголь. Всі фертики і паничі. Cм. хверт.
