Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одубіти

Одубіти, -бію, -єш и оду́бти, -бну, -неш, гл. 1) Окоченѣть, замерзнуть. Під таку хвижу не одно одубіє не тілько п'яне, а й тверезе. О. 1861. V. 72. 2) Умереть, околѣть. Був батько, та одубів. Ном. стр. 39. Опівночі нагайка шуміла, а к світові мила одубіла. Чуб. V. 729.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДУБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДУБІТИ"
Заклю́нути, -ся. Cм. закльовувати, -ся.
Коротконогий, -а, -е. Съ короткими ногами. Желех.
Намудрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намудрить.
Перелюбство, -ва, с. Прелюбодѣяніе. К. МХ. 41.
Півбочок, -чка, м. Полубоченокъ. Желех.
Повісмо, -ма, с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмѣнь. Вас. 200. Чуб. 408. Шух. І. 148. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Рудч. Ск. II. 51. Ум. повісемце. Гол. Од. 36.
Позвивати, -ва́ю, -єш, гл. Свить (во множествѣ).
Примандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Придти издалека. Примандруєш, молода дівчино, під лісочок. Чуб. V. 339. Примандрує мій миленький з лубенського полку. Мил. 67.
Рум'янець, -нця, м. Румянецъ. А в рум'янцю така сила, що всі квіти погасила. Чуб. V. 38.
Сплодити, -джу, -диш, гл. Произвести на свѣтъ, родить. Та бодай тая річка риби не сплодила. Чуб. V. 331. Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував, що до розуму довів. Ном. № 7237.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДУБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.