Віднога, -ги, ж.
1) Каждая часть развѣтвленія (дороги, древеснаго ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город..., а друга йде долиною. Дуб був високий, а на дубі три одноги були.
2) Рукавъ рѣки.
3) Отрогъ горы.
Повводити, -джу, -диш, гл. Ввести (многихъ).
Подзюбати, -баю, -єш, гл.
1) Поклевать. Курчатка пшоно геть чисто все подзюбали.
2) подзюбаний. Изрытый оспой. Хоча бо я й подзюбана на виду, таки ж бо я зроблена доладу. Там така гидка пика подзюбана.
Поодн.. Cм. повідн..
Поперемірювати, -рюю, -єш, гл. Перемѣрять (во множествѣ).
Поскривлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл.
1) Искривиться (во множествѣ).
2) Сдѣлать недовольную мину (о многихъ). Всі сестри, дивлячись ни матір, і собі поскривлялись.
Посмітник, -ка, м.? Бранное слово. А бодай тобі ...посмітнику ти, сіпуго!...
Приправляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приправити, -влю, -виш, гл. 1) Придѣлывать, придѣлать. Бач, як гарно засув приправив. 2) Приправлять, приправить.
Притрухти, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Товарячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный рогатому скоту. Товарячі ратиці. Товарячий гній.
