Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оженяний

Оженяний, -а, -е. = оженений. Ой приїхав козаченько з України не оженяний. Грин. III. 681.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕНЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕНЯНИЙ"
Брандушки, -шок ж., мн., Раст. а) = брандуші. ЗЮЗО. І. 120. б) — білі. Ornitogalum umbellatum L. ЗЮЗО. І. 130.
Відворотний, -а, -е. Отвратительный. Відворотне таке воно на смак.
Генька, генькай нар. = генде. Желех.
Да́що мѣст. Что нибудь, сколько нибудь. МУЕ. ІІІ. 55.
Доку́чливо нар. Надоѣдливо. МВ. ІІ. 196.
Качатко, -ка, с. Ум. отъ кача.
Ободняк, -ка́, м. Человѣкъ, дѣлающій ободья. Радом.
Падло, -ла, с. 1) Падаль. 2) Бранное слово.
Полегом нар. Не спѣша. Люде бачили, що він гнав волів. Хазяїн полегом би гнав, а то підтюпцем: відомо, що хапані. Новомоск. у.
Стельмах, -ха, м. 1) Каретникъ, колесникъ, телѣжный мастеръ. Гн. II. 30. 2) Плотникъ. Шух. 1. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЖЕНЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.