Відпрошувати, -шую, -єш, сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш.
Ґіпс, -су, м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим.
Знехотя, зне́хочу, нар. Нехотя, противъ воли, неохотно. Давно! — знехотя промовив Сухобрус і замовк. Знехочу баба порося ззіла.
Ладунка, -ки, ж. = ладівниця. Як надів ладунку, то взяв і чортову думку. Ум. ладуночка.
Обійняти, -йму́, -меш, гл. = обняти. Стара як обійняла її, то й з рук не пускає.
Послухатися, -хаюся, -єшся, гл. Послушаться. Послухайся мене хоч тепер.
Потровити, -влю́, -виш, гл. Употребить на кормъ. Потровив солому скотиною. Ні, він травою потровить (т. е. не выкоситъ на сѣно, а выпасетъ).
Ряделце, -ця, с. Ум. отъ рядло.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника.
Щербиця, -ці, ж. = щерба. Ум. щербинка.
