Ворчати, -чу, -чиш, гл. Ворчать. Коли зять стане ворчати, за двері хватайся. Хоч не лає, дак ворчить.
Гуля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Играть чѣмъ. Чи будеш ним, мов пташкою, гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? 2) Безлично: гуля́ється, гуля́лося, возвр. в. отъ гуля́ти 1, 2. Гуляй, серце дівчино, поки гуляється. Мені з своїм родом добре гуляється. 3) = Гуляти 2. Лучче мені пить-гуляться та й нікого не бояться.
Дрібуши́ти Cм. дрібошити.
Кряк, -ка, м.
1) = крак.
2) Порода водной птицы. Полети ж ти, галко, де мій рідний батько, полети ж ти, кряче, де матюнка плаче. Ум. крячок. Летить крячок на той бочок, да й сів на тичині.
Мо́га, -ги, ж. Возможность. Скільки нашої моги, дбаємо про добро рідного нашого краю. У Бога все мат. як, яко мо́га. Насколько возможно, по возможности. Як лют швидче утікай! Горілки чарку дають яко мога більшу.
М'ятни́й, -а́, -е́. Мятный.
Орація, -ції, ж. Праздничное привѣтствіе, поздравденіе, составленное заранѣе и произносимое ходящими по домамъ на праздникъ Пасхи поздравителями.
Сльоси мн. Куполообразные своды гончарной печи.
Уїдище, -ща, с. Пожираніе? кормежка? На море зве гультяїв сатана, мов вороння на в'їдище — війна.
Холера, -ри, ж.
1) Холера. Вони з холери повмірали.
2) Раст. Xanthium spinosum L. Cм. холерний 2.
