Виснути, -сну, -неш, гл.
1) Виснуть.
2) О человѣкѣ: торчать. Наймит усе висне в хаті, не йде на роботу.
Дучко́вий, -а, -е. — м'яч. Родъ игры въ мячъ, иначе: земляни́й м'яч, висо́кий дуб.
Зозулястий, -а, -е. Пестрый, въ черныхъ и бѣлыхъ пятнышкахъ. Уже зозуляста курка не дурно мов півень співає.
Ква-ква! меж., выражающее крикъ лягушки. Мов жаби квакають: ква-ква!
Околіти, -лію, -єш, гл. Околѣть. А і к світу мила околіла.
Осмів, осмова, м. Трухлый въ серединѣ пень.
Особно нар. = особне. Хай вони собі особно, а ми — особно.
Стоячки нар. Стоймя.
Уростич и уростіч, нар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. Коні, як почують чорта, то вростіч.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл.
1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову.
2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати.
