Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озвіз

Озвіз, -во́зу, м. = узвіз. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗВІЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗВІЗ"
Ворозький, -а, -е. 1) Шаловливый. Шух. І. 32. 2) Быстрый, горячій. Ворозький кінь. Вх. Зн. 8. Желех.
Дебрь, -рі, ж. Дебрь. І дебрь-пустиня неполита, сцілющою водою вмита прокинеться. Шевч.
До́сталь нар. = доволі. Черк. у.
До́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Капелюшанка, -ки, ж. Кусокъ старой шляпы. Желех.
Крижевий, -а, -е. Квадратный. Шух. I. 110, 176. криже́ва плахта? Чуб. VII. 428.
Ладенний млин. Мельница на плоту.
Настирливий и настирний, -а, -е. Надоѣдливый. Настирлива муха. Харьк. у. Слов. Д. Эварн. Настирна дитина.
Порібля, -лі, ж. = поребрина. Хотин. у.
Прапірка, -ки, ж. Роговой отростокъ сзади надъ копытомъ двухкопытныхъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗВІЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.