Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озвіз

Озвіз, -во́зу, м. = узвіз. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗВІЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗВІЗ"
А́финник, -ка, м. Кустъ, стебли черники, само растеніе, Vaccinium myrtillus. Гуцул.
Діра́, -ри́, ж. Дыра. Забий діру — собака не полізе. Ном. № 5903.
Замеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. Заблестѣть, замерцать.
Напащикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Рѣзко накричать.
Нечупара, -ри, об. = нечепура.
Печія, -чії́, ж. Изжога. Канев. и Козел. у.у.
Познайомити, -млю, -миш, гл. Познакомить.
Утирити, -рю, -риш, гл. Вбросить, ввалить, втиснуть, втащить. Втирив у криницю усю сіль. Мнж. 79. Дитину в город майстрові на года завдати, мов у яку неволю втирити. К. (О. 1862. ІІІ. 22).
Цекотати, -кочу, -чеш, гл. О сорокѣ: то же, что и скреготати. Сорока.... цекоче. ЕЗ. V. 178.
Чорніти, -ні́ю, -єш, гл. Чернѣть. Чорніє гай над водою. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗВІЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.