Воскрес, -су, м. Воскрешеніе. З невмирущими авторами «Марусі» та «Катерини» почали вже простувати до воскресу староруської бояновщини.
Грі́ти, -грі́ю, -єш, гл. 1) Грѣть, нагрѣвать, согрѣвать. Піч топлю, руки грію. Чужий кожух не гріє. Ой. місяцю, місяцю! світиш, та не грієш, — даремне в Бога хліб їси. Окропи гріть. Гріти самова́рь. Ставить самоваръ. Пятигорск. окр. 2) Бить, колотить. Отець Хведор грів та грів його по всьому. 3) — покло́ни. Бить съ усердіемъ поклоны. Гріє перед тим хрестом поклони. 4) — чупри́ну. Потѣть отъ усилій, силиться. Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? Гріти гадю́ку за па́зухою. Отогрѣть змѣю на груди, приласкать неблагодарнаго. 5) Грі́ти наді́ю. Поддерживать надежду въ комъ. Нехай радіє, поки надію серце гріє.
Нади́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. нади́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Вдыхать много, надышаться. Надихався чаду, а тепер голова болить.
Нововірний, -а, -е. Относящійся къ новому ученію. Нововірні оповідання про світ широкий, про науку правди.
Підтроюдити, -джу, -диш, гл. Науськать, настроить. Не в чім старий росходився, — аж то його панич підтроюдив.
Планиця, -ці, ж. Часть забора отъ столба до столба.
Повінчати, -ча́ю, -єш, гл. Повѣнчать. І світ мені зав'язали, із нелюбом повінчали.
Подокочувати, -чую, -єш, гл. Докатить (во множествѣ).
Птаство, -ва, с. соб. Птицы. Хиже птаство на степу. Дрібне птаство.
Уломитися, -млюся, -мишся, гл.
1) Отломаться.
2) Сломаться. Я на неї задивився — віз мені уломився. Вісь йому вломилась
