Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ожеребитися

Ожеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться, родить (о кобылахъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕРЕБИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕРЕБИТИСЯ"
Ара́пин, -на, м. 1) Аравитянинъ, арабъ. Желех. 2) Негръ. 3) Человѣкъ со смуглымъ цвѣтомъ лица. 4) Грязный, запачканный человѣкъ.
Барання, -ня́, с. Грязь, налипающая на спицахъ колеса. Бараннєм колесся взялось, і повні маточини наперло грязі. Борз. у.
Галиця, -ці, ж. = галка 1. Кинув не палицю, убив не галицю, скублю не пера, їм не м'ясо. Ном., стр. 293, № 92.
Жупа, -пи, ж. 1) Соляная копь. Галиц. 2) Связка соломы для кровли. Угор.
За́зір, -зору, м. 1) Замѣтность, примѣтность. А що іде без прогону, а що світить без зазору? Човен іде без прогону, місяць світить без зазору. Мет. 364. 2) нема й за́зору, — зазором. Нельзя и увидѣть, нѣтъ и слѣда, нѣтъ и признака. Нема й зазору, де був посіяний ліс. Звенигор. у. У його курей і зазору нема. Черк. у. Ге-ге! та його тут і зазором нема! він чорти батька зна де — в Бесарабії. Камен. у. Тепер неправда з панами в світлиці і всюди, а правди й зазором не видать, як торішнього снігу. Св. Л. 283.
Запища́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Як запищить, як завищить! та й побігла в ліс. Рудч. Ск. II. 20.
Клапкати, -каю, -єш, гл. Стучать. Клапкат в двері. Вх. Уг. 224.
Поодз.. Cм. повідз..
Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. О. 1861. II. 7. Ум. сповивачик.
Чабанів, -нова, -ве Принадлежав пастуху овецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЖЕРЕБИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.