Батура, -ри, ж. Большой кнутъ, кнутище, плеть. Звелів кучерові стьобонути цигана батурою. Убивав ти мене та й батурою, називав ти мене волоцюгою.
Гу́ркіт, -коту, м. Стукъ, грохоть. У млині такі гуркоти, туркоти, що не дай Господи.
Дрижене́ць, -нця́, м. = драглі 2.
Залива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зали́тися и залля́тися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл. 1) Заливаться, залиться. Заливається сльозами. залива́тися рего́том. Сильно смѣяться. Заливався заливним реготом. 2) Захлебываться, захлебнуться. Поринаєш, — не дай, Боже, заллєшся водою. зали́тися кро́в'ю. Умереть отъ прилива крови. Люде, що живуть по-під нами, не падають з землі і не заливаються кров'ю.
На-самоті́, нар. Наединѣ, съ глазу на глазъ. Дівчача натура усюди однаковісінька: проміж людей так і соромиться, нехай же на самоті, так ну!
Необходимий, -а, -е. Такой, котораго нельзя обойти. Як пійдуть дощі, дак грязь буде необходима.
Поженити, -ню́, -ниш, гл. Поженить. Старий поженив усіх синів. От царівні він так уподобався, що й поженили їх.
Полк, -ку, м. 1) Полкъ. 2) Въ старой Украйнѣ XVII — XVIII в.: часть украинской земли, провинція, заключавшая въ себѣ города, мѣстечки, села, носившая названіе по главному городу, гдѣ было правленіе полка, и раздѣленная на сотні. Осягли й позаймали козаки всі землі на Вкраїні під полки, а в полках під сотні, а в сотнях під свої хуторі, двори, пастовники чи левади.
Рега, -ги, м. Названіе вола съ головой и рогами, похожими на голову и роги бугая.
Синюк, -ка, м.
1) Грибъ изъ породы Boletus.
2) = синиця 1.
