Випрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. випрягтися, -жуся, -жешся, гл. Выпрягаться, выпречься, распрягаться, распречься, отпрягаться, отпречься. Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, — не випряжеться.
Витоптати, -пчу, -чеш, гл.
1) Вытоптать. Витоптала орда кіньми маленькії діти.
2) Истоптать (обувь).
Відволожити, -ся. Cм. відволожувати, -ся.
Кигитка, -ки, ж. Чайка.
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши.
Кресиво, -ва, с. = кресало.
Найду́шка, -ки, ж. Найденышъ женскаго пола.
Неопантровність, -ности, ж. Необдуманность, неосмотрительность, опрометчивость. Що то за неопантровність: їхав по воду, переїхав гуску.
Погронитися, -нюся, -нишся, гл. Образовать гроздья. Винограде-виноградочку!.. прошу ж тебе, ізроди рясно. Ви, гроночки, погроні)песя.
Спільник, -ка, м.
1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ.
2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові.
3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини.
