Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озиватися

Озиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл. 1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Котл. Н. П. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом. Г. Барв. 355. 2) — за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький. К. ЦН. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗИВАТИСЯ"
Гудзь и гудзя́! II меж. = Гуджа. Гн. І. 25. Kolb. I. 65.
Замолоти́ти Cм. замолочувати.
Ожиновий, -а, -е. Ежевичный. Квіточко моя ожиновая. Чуб. V. 1146.
Опихатися, -хаюся, -єшся, гл. Очищаться отъ шелухи.
Послушниця, -ці, ж. Служанка. Ум. послушничка. І дядина мого батька була в неволі (у татар). Вісім год послушничкою була. О. 1862. V. З нар. уст, 85.
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля. Угор.
Прихнути, -ну, -неш, гл. = пирхнути 1. Чуб. II. 303.
Сіпачий, -а, -е. Относящійся къ сіпак'ѣ.
Французчина, -ни, ж. Французскій языкъ и вообще все французское. Людина.... мало тямуща в рідному слові, бо московщина вкупі з французчиною прибивали його к землі.
Хрипливість, -вости, ж. Хрипота. Це помагає од хрипливости.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.