Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ожелест

Ожелест, -сту и ожелець, -льцю, м. Ледяныя сосульки на деревьяхъ. Вх. Лем. 443. Cм. ожеледець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕЛЕСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕЛЕСТ"
Гицлювати, -люю, -єш, гл. Заниматься истребленіемъ собакъ.
Гнобити, -блю, -биш, гл. Угнетать, притѣснять. Желех.
Зрівнятися, -ня́юся, -єшся, гл. 1) Сравниться, сравняться. Турчин у воду покотивсь, вода зрівнялась. Мл. л. сб. 87. 2) Поровняться. Скоро зрівнявсь із ними, зараз поздоровкавсь із тим братом Якимом. Рудч. Ск. І. 206.
Лавочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лава. 2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.
Міни́ти, -ню́, -ниш, гл. Мѣнять, промѣнивать. Що ж ти нам міниш, красная панно? — Єдному міна — шовкова хустка, другому міна — золотий перстень, третьому міна — сама молода. Чуб. III. 300.
Набарложи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Нагрязнить.
Об'якоритися, -рюся, -ришся, гл. Твердо стать, укорениться. ( Уман. у.); упереться. Мнж. 187.
Позголювати, -люю, -єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
Розсада, -ди, ж. 1) Разсада. Ти, капусто, ти, розсадо моя. Чуб. V. 1166.2) заяча. Раст. Sedum Telephium L. ЗЮЗО. І. 136.
Сивобородий, -а, -е. Сѣдобородый. Гетери гостя привели сивобородого. Шевч. 604.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЖЕЛЕСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.