Аре́шт, -ту, м. 1) Арестъ. В холодній під арештом сиділо іще кілька жидків злодіїв і конокрадів. На а́решт го засудили. 2) Помѣщеніе для арестованныхъ, арестантская, тюрьма. До арешту го посадили. Арешт, то дім плачу. Аре́шти собо́в витира́ти — быть въ тюрьмѣ, подъ арестомъ.
Вільгість, -гости, ж. Влажность, сырость.
Добіли́ти, -ся. Cм. Добіляти, -ся.
Заскали́ти, -лю́, -лиш, гл. Занозить. Заскалив палець.
Припудити, -джу, -диш, гл.
1) Притащить. Припудив такий мішок вівса, що здається треба добрих двох.
2) Напугать. Хлоп'я крало яблука, а я як припудив його, то воно аж п'ятами накивало.
Пробірати, -ра́ю, -єш, сов. в. пробрати, -беру́, -ре́ш, гл.
1) Вырывать, вырвать (часть растеній). Пробрала коноплі.
2) — місто. Очищать, очистить, освободить, приготовить мѣсто. Та пробірайте ж, моя матінко, містечко біля себе, приймайте і пригортайте мене до себе!
Рочок, -чка, м. Ум. отъ рік.
Свійський, -а, -е. Домашній. Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лущить.
Солянка, -ки, ж.
1) Солонка.
2) Соленая вода, изъ которой вываривается соль.
3) Раст. Salicornia herbacea L.
Троск, -ку, м.
1) Камышъ, тростникъ. В четвер вечер приїзжає капитан московський, сам напер, за ним войско, жовнярів як тросків. тро́ском. Какъ попало, въ безпорядкѣ. Лежить начиння троском.
2) Хлопанье кнута, бича.
