Бейдак, -ка, м. Глупецъ, болванъ. Cм. бейла.
Білогрудий, -а, -е. Имѣющій бѣлую грудь, бѣлогрудый. Ум. білогруденький.
Жа́лощі, -щей и -щів, ж. мн. 1) Скорбь, печаль. Прийми, матінко, віночок з ярої рути, з сердечок. — За жалощами не прийму, за слізоньками не бачу. Никла трава жалощами, гнулось древо з туги: дознавали наші предки тяжкої наруги. 2) Соболѣзнованіе, сожалѣніе. Тоді усі до Марусі: молодиці з питаннями та з жалощами, усі старі баби з радами.
Жи́вчик, -ка, м. 1) Ум. отъ живець 2 — 5. 2) Рѣзвый мальчикъ. Веселий (або стрибкий) як живчик.
Зацокоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Застучать учащенно. 2) Заговорить скороговоркой и громко. А бач, бач! зацокотала пані. . Ми йшли побіля вашого двору, — зацокотіли дівчата.
Овесковий, -а, -е. Относящійся къ овеску 2. овескова кривулька. Въ вышивкѣ: зигзаговидная линія. овескові клинці. Половина узора овесок.
Опасистий, -а, -е. Жирный, толстый, тучный.
Побояринувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть шаферомъ на свадьбѣ.
Попелюх, -ха, м.
1) Сказочный герой, получившій свое имя отъ того, что въ молодости сидѣлъ въ золѣ, а затѣмъ совершившій рядъ подвиговъ и сдѣлавшійся царемъ. Звали го попелюхом, бо все у попелі сидів.
2) Животн. Myoxus glis.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Cм. ро́спарки.
