Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озадок

Озадок, -дку 1), м. Задняя часть туши. З барана озадок. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. 2) мн. Остатки. Тому чоло, а мені озадки. (Стрижевск.)
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗАДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗАДОК"
Відроджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. відродитися, -джуся, -дишся, гл. Возрождаться, возродиться.
Залима́нити, -ню, -ниш, гл. Выманить, занять. Два карбованці залиманив та й не дає.
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить. Шевч. 331.
Католиків, -кова, -кове = католиків, Гаспедську католикову Явдоху б'ють. Кв.
Колування, -ня, с. Объѣздъ кругомъ, вмѣсто прямой дороги.
Лее́стр, -ру, м. Реестръ.
Наро́дність, -ности, ж. Народность.
Обложенець, -нця, м. Осажденный.
Росплямкатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться чмокать губами.
Сколотяник, -ка, м. Лепешка (корж) на пахтаньѣ (сколотинах). Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗАДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.