Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озадок

Озадок, -дку 1), м. Задняя часть туши. З барана озадок. Лохвиц. у. Слов. Д. Эварн. 2) мн. Остатки. Тому чоло, а мені озадки. (Стрижевск.)
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗАДОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗАДОК"
Випірнути, -ну, -неш, гл. Вынырнуть. Випірнув з води. Харьк. у.
Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки. Ном. № 3399.
Загля́гати, -гаю, -єш, гл. Приготовить гля́ганий сыръ. Cм. гляганий. Марк. 158.
Ліску́лька, -ки, ж. Ум. отъ ліскуля.
Мотиля́к, -ка, м. Мотиль. Вх. Уг. 252.
Мочи́, мо́жу, -жеш, гл. = могти. Желех.
Поперепрягати, -га́ю, -єш, гл. Перепрячь (во множествѣ).
Сівати, -ва́ю, -єш, гл. Засѣвать. Будем лани сівати. Чуб. V. 981.
Удармицю нар. Напрасно. Вх. Зн. 5.
Улонька, -ки, ж. Ум. отъ улиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗАДОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.