Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарбажійка

Гарбажійка, -ки, ж. Лукъ-сѣянецъ. Херс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБАЖІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБАЖІЙКА"
Благость, -ти, ж. Благость, доброта. Великі скарби своєї благости розсипав Бог у своєму красному мирові. К. Гр. Кв. 22.
Винниченко, -ка, м. Сынъ винокура.
Захлюпотати, -чу, -тышъ, гл. Заплескать. Лыны захлюпоталы у води у горшку пидъ лавкою. Рудч. І. 166.
Золотити, -чу́, -тиш, гл. Золотить, позлащать. Федьк. І. 79. Сонечко гай золотило. Шевч. 410.
Козакоман, -на, м. Любитель козаковъ. Слово, введенное Кулишемъ: Присвят усіх моїх творів землякам-козакоманам. К. Дз. 100.
Непомильність, -ности, ж. Безошибочность. Желех.  
Попімститися, -щуся, -стишся, гл. Отомстить. Чоловік попімстивсь на скотині за ту деревню.
Поцокати, -каю, -єш, гл. Побрякать.
Скришити, -шу, -шеш, гл. Искрошить. На капусту скришу.
Шестірко числ. Шесть штукъ. по шестірку дали. Дали по шесть штукъ. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРБАЖІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.