Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарбажійка

Гарбажійка, -ки, ж. Лукъ-сѣянецъ. Херс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБАЖІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБАЖІЙКА"
Валежний, -а, -е. Имѣющій значеніе. важность, солидный. Це штука валежна. Переясл. у.
Го́тьта! меж. Крикъ на лошадь: направо. Вх. Лем. 405.
Дуросві́тка, -ки, ж. = дурисвітка. Серце радіє, бо оживає в йому дуросвітка-надія. Мир. Пов. II. 41.
Заплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. запливти́, -ву́, -ве́ш, гл. Заплывать, заплыть. Де ж ти водою, доле, запливла? Чуб. V. 504.
Засци́ка, -ки, об. Обмоченный уриной.
Пасічник, пасішник, -ка, м. 1) Пчеловодъ. 2) Присматривающій за пчельникомъ. Борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Посел, -сла, м. 1) Посолъ. ЗОЮР. І. 163. Цо п'ять раз посли посилала, а за шостим разом сама поїхала. Чуб. V. 1068. 2)перепієць 2. Валк. у. Ум. послонько. Чуб. V. 275.
Пронос, -су, м. Поносъ. Мил. М. 82, 80.
Роспинджений, -а, -е. Разважничавшійся, зазнавшійся. Роспинджена ляхва. К. ПС. 137.
Утеребити, -блю, -биш, гл. 1) Вложить, всунуть. Утеребив Бог душу як у пня. Ном. № 2915. Втеребила в пісок жовтий старі сині руки. Шевч. 24. 2) Всучить, дать. Комусь (землемѣръ) утеребив таку пайку, що нічого тобі не вроде. Черк. у. Козаку бідному нетязі коновку в руки втеребила. Мет. 379.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРБАЖІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.