Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарбузіння

Гарбузіння, -ня, с. Тыквенные стебли и листья.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБУЗІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРБУЗІННЯ"
А́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ. (Угор). Ogon. 217.
Ду́ло, -ла, с. Дуло. К. Досв. 215. Пропаде, мов порошина з дула, тая козацька слава. Макс. (1849), 59.
Зачатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Начать сторожить, начать караулить. 2) — що. Поставить гдѣ-либо, при чемъ либо караулы. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тревогу. К. Досв. 234.
Киянець, -нця́, м. Нога съ ляжкой въ мясной тушѣ. Лебед. у.
Повітря, -ря, с. 1) Воздухъ. Левиц. І. 25. О. 1862. IX. 115. Летить орел понад хутір, а в повітру в'єтсі. АД. II. 20. 2) = повітриця. Вх. Уг. 260.
Повіть, -ті, ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Сим. 222. Ловіть, хату й новий тин. Мкр. Г. 63.
Пштирок, -рка, м. Щелчекъ по носу. Вх. Лем. 459.
Рипяк, -ка, м. Раст. Arctium majus. Лв. 96.
Розсаджувати, -джую, -єш, сов. в. розсади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Разсаживать, разсадить. Молодиць розсадила, де якій як припало. Кв. І. 134. Ой гаю мій, гаю, розсажсний зрідка! Чуб. V. 647. 2) Разсаживать, разсадить, разбить, раздавить. Як ми тебе (барило) не випємо, — бодай, тебе розсадило. МУЕ. III. 159. Розсадили казан. Харьк. у.
Спевнити, -вню́, -ниш, гл. Исполнить. Полт. г. Коли б Господь спевнив моє жадання. К. Іов. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРБУЗІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.