Виполіскувати, -кую, -єш, сов. в. виполоскати, -щу, -щеш, гл.
1) Выполаскивать, выполоскать. Виполоскали, обмили, та й принесли у шинок.
2) Вымывать, вымыть, уносить, унести водой. На саме дно (чорт) спуститься, вхватить землі в пащеку і с тею землею наверх. А море глибоке, поки.... вирине він з моря, то вода вже геть виполоскала землю з рота.
Глицарь, -ря, м. Палка, которою мѣшаютъ известь въ творилѣ.
Купала, -ли, ж. 1) Имя женскаго существа, упоминаемаго въ пѣсняхъ въ ночь подъ 24 іюня во время празднества купала. Де Купала ночувала? Упала Купала на Йвана. Ум. купа(й)лиця, купа(й)лочка. На улиці купайлиці , — т. е. празднуется купали. Купалочка з купа вийшла та й окропом очі завішала. В Купалочки три дочки. Ой Купалочка купалася, на бережку сушилася. 2) Только: купала. Раст.: а) = купава. б) Tussilago farfara.
Ля́чно нар. Страшно. Туди не ходять люде, там страшно, лячно всюди.
Махля́рка, -ки, ж. Плутовка, обманщица. Ум. махля́рочка. Да циганочка-махлярочка теє поробила.
Немогущий, -а, -е. Бѣдный, несостоятельный. Немогущі не платять подушного.
Облупити, -ся. Cм. облуплювати, -ся.
Овід, о́вода, м. Оводъ.
Струпкий, -а, -е. О пути: покрытый замерзшею грязью, кочковатый. Струпка дорога, бо кал замерз погружений.
Торбинковий, -а, -е. Относящійся къ торбин'ѣ.
