Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганьба

Ганьба, -би, ж. 1) Позоръ, безчестіе, стыдъ, поруганіе. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. Ном. № 3892. 2) Порицаніе. Тим тільки ганьба йому, що иноді чарки вип'є. Лебед. ганьбу дати кому. Выразить порицаріе. Ном. № 6820. Я парубку ганьби не даю. МВ. ІІ. 125. Ні хвали, а ні ганьби я не сплітаю твоїй пустині. Шевч. 441.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЬБА"
Арма́ш, -ша, м. = Гарма́ш.
Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Наві́яти Cм. навівати.
Накаса́тися Cм. напасуватися.
Начальник, -ка, м. Начальникъ.
Осип, -пу, ж. Дань, подать зерномъ. Осипу (даси) корець жита та півкорця овса і ячменю. ЗОЮР. І. 143.
Прокормити, -млю, -миш, гл. Прокормить.
Роз'їзжатися, -жаюся, -єшся, гл. = роз'їздитися.
Століття, -тя, с. Столѣтіе. К. Кр. 31.
Тряскати, -каю, -єш, гл. Хлопать. Аби Біг ласкав, а батіг тряскав. Ном. № 1276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.