Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганьба

Ганьба, -би, ж. 1) Позоръ, безчестіе, стыдъ, поруганіе. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. Ном. № 3892. 2) Порицаніе. Тим тільки ганьба йому, що иноді чарки вип'є. Лебед. ганьбу дати кому. Выразить порицаріе. Ном. № 6820. Я парубку ганьби не даю. МВ. ІІ. 125. Ні хвали, а ні ганьби я не сплітаю твоїй пустині. Шевч. 441.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЬБА"
Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл. Волч. у.
Крамувати, -му́ю, -єш, гл. Торговать. Поїхала Галя крамом крамувати. Чуб. V. 912. Крамуєш на тисячі. Мир. Пов. II. 71.
Мараст, -ту, м. = мерест 1. Вх. Уг. 251.
Недбальниця, -ці, об. = недбайлиця. Оддала заміж за п'яницю, за недбальницю. Чуб. V. 592.
Обрадованна, -ної, ж.? Не мине Рябка обрадованна. Г.-Арт. (О. 1861. III. 81).
Постоянка, -ки, ж. Остановка. Ромны.
Примовити Cм. примовляти.
Собічити, -чу, -чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше. Св. Л. 244.
Уздіниця Cм. уздениця.
Шелеснути, -сну, -неш, гл. 1) Однокр. отъ шелестіти. Зашелестѣть. Водою іде — не хлюпне; очеретом — не шелесне. Ном. № 24, стр. 291. 2) Плеснуть, упасть въ воду съ шумомъ. Треті півні кукуріку — шелеснули в воду. Шевч. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.