Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ганьба

Ганьба, -би, ж. 1) Позоръ, безчестіе, стыдъ, поруганіе. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. Ном. № 3892. 2) Порицаніе. Тим тільки ганьба йому, що иноді чарки вип'є. Лебед. ганьбу дати кому. Выразить порицаріе. Ном. № 6820. Я парубку ганьби не даю. МВ. ІІ. 125. Ні хвали, а ні ганьби я не сплітаю твоїй пустині. Шевч. 441.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАНЬБА"
Бендюжник, -ка, м. Ломовикъ, ломовой извозчикъ. Херс.
Благаний, -а, -е. Желанный, просимый.
Дуб'Я́нці, -ців, м. мн. Родъ кожаныхъ лаптей изъ дубленой кожи. Вх. Зн. 72.
Корпус, -са, м. Корпусъ, станъ. Лемішка робив своїм огрядним корпусом і ростом великий контраст. Левиц. І. 883.
Одвірець, -рця, м. = одвірок. О. 1861. XI. Св. 35.
Пожовтявий, -а, -е. Желтоватый. Вх. Лем. 452.
Поцілувати, -лую, -єш, гл. Поцѣловать. Дівчино моя, переяслівко, поцілуй же мене, моя ластівко. Н. п.
Пуцка, -ки, ж. Membrum virile. Вх. Уг. 264.
Рабування, -ня, с. Грабежъ. Рабуванням чужих осель живилися. К. Хм.
Списьменна, списьменська, нар. Свысока, по ученому. Котл. Ен. VI. 81. Оце ж так заговорив вам списьменська. Стор. І. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАНЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.