Вилазити 2, -жу, -зиш, сов. в. вилізти, -зу, -зеш, гл.
1) Вылазить, вылѣзать, вылѣзть. Вилазить гадюка. Кривда людськая боком вилазить. Кричить, аж з шкури вилазить. Не так скоро лихо вилке, як улізе.
2) Взлѣзать, взлѣзть. Кричи, хоч на гору вилізь. Виліз дружба на липу.
3) не вилазити з чого. Быть постоянно въ чемъ. З роботи ніколи не вилазить. Другі в плахтах та запаскам..., а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила.
Висліджування, -ня ср. Выслѣживаніе.
Жи́лка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Забазі́катися Cм. забазікуватися.
Квадратувати, -ту́ю, -єш, гл. Превращать въ квадратъ.
Осердя, -дя, с. = осердок.
Поматися, -ма́юся, -єшся, гл. Пообѣщать. Помався перше косить, а тепер не йде. Я помаюсь зробити, та добре не знаю, чи добре зроблю. Помалася ходить до мене на досвітки.
Понестися, су́ся, сешся, гл. Понестись. Счеплються руками і мене вхоплють та й понесуться, регочучись, аж земля гуде.
Твердісінький, -а, -е. Очень, совсѣмъ твердый.
Цундря, -ря, с. соб. Лохмотье, отрепья. .
