Земле́пис, -су, м., земле́пись, -сі, ж. Географія.
Калганка, -ки, ж. = калганівка. І кубками пили слив'янку, ... горілку просту і калганку.
Поквільно нар.
1) = покволом.
2) Свободно, льготно. Не знаю, як у вас, каже, а в нас дак і геть то стало поквільно панським.
Попасище, -ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має.
Порожденниця, -ці, ж. Родительница. Не єсть ти мені наймичка або челядниця, а єсть ти мені матінка — порожденниця.
Промішкання, -ня, с. Сожительство.
Уняти Cм. уймати.
Хиляти, -ляю, -єш, гл. = хитати. Вітер дуба хиляє.
Хід, хо́ду, м. 1) Ходъ, проходь. Хід узенький та низький і дуже трудний. 2) Шествіе, движеніе впередъ. нема йому ходу. Не можетъ идти впередъ. Во мн. хо́ди — хожденіе. Минулися мої ходи через три городи: серце ж моє, дівчинонько, любитися годі. хід полонинський. Сопровождающійся обрядами и пѣснями выгонъ скота весной изъ сель въ полонини. ходу дава́ти. Убѣгать. Чого ж ти нас кидаєш? Куди ж ти так швидко ходу даєш та й не озираєшся? 3) Сбыть. На паляниці нема ходу: люде бубликів та й бубликів. 4) Походка. 5) тим же хо́дом. По прежнему. Параска журилась тим же ходом, що спершу. 6) у хід класти. Класть передъ собой, по пути своего слѣдованія. Клади сіно в ход. Ум. хо́денько, хо́донько. Сам він (молодий) за мною приїхав, за моїм ходеньком дрібненьким, за моїм личеньком біленьким. Не Марисин то ходонько, не Марисин голосонько, лиш Марисин рутян вінок.
Чистюк, -ка, м. Чистикъ, чистоплотный.
