Блеяти, блею, -їш, гл.
1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці.
2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ.
Боківня, -ні, ж.
1) Судакъ короче девяти вершковъ.
2) 500 штукъ уложенной вмѣстѣ рыбы.
3) утяти боківні. Упасть на бокъ.
Веслюга, -ги, м. Большого роста человѣкъ. Ой взяли Попенка його вірні слуги, а Сотниченка з ратуші веслюги.
Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком.
Зле́гтися, -гнуся, -нешся, гл. Слежаться.
Пад, паду, м.
1) Низкое мѣсто? Закувала зозулина в саду на паду.
2) мн. Террасы
Перерумеґувати, -ґую, -єш, гл. = переремигати.
Пообскрібати, -ба́ю, -єш, гл. Оскресть (во множествѣ).
Прарід, -роду, м. Первый родъ, изъ котораго вышли другіе роды. І роду й прароду закажу, щоб не ходили заміж.
Стовбуром нар. Дыбомъ. Лице хмуре, чуб стовбуром.
