Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати.
1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок.
2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду.
3) Ударить. Бризнула невістку по зубах.
4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость.
Галунина, -ни, ж. Квасцы (растворенные?) Як посолити, то не озме сі галунина єйці.
Де́ргати, -гаю, -єш, гл. Дергать.
Досхти́ Cм. досихати.
Жива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Поживать. Праведно в миру живали.
Клячити, -чу, -чиш, гл.
1) Заламывать стебли растеній для обозначенія чего-либо; вообще дѣлать кляк (Cм. кляк 1 и 2). Клячать комиш: охвативши в оберемок стоячого на пні комишу і стиснувши його кріпко руками, переломлють: комиш... покаже признаку.
Кошівниця, -ці, ж. Корзина для храненія зерна = кошіль 2. Там в кошівниці трохи зернища.
Покість, -кости, ж.? Клала бись мости з червоной покости. Мостила мости жовтими покости.
Рєзка, -ки, ж. Родъ гуцульской орнаментики при украшеніи одежды, въ рѣзьбѣ.
Скомезитися, -жуся, -зишся, гл. Закапризничать, заупрямиться. Чи він справді скомезився.
