Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарач

Гарач, -чу, м. Дань, подать (хану).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРАЧ"
Доско́ро́джувати, -джую, -єш, сов. в. доскороди́ти, -джу́, -диш, гл. Оканчивать, окончить бороновать передъ посѣвомъ.
Досла́тися, дошлю́ся, -шле́шся, гл. Быть въ состояніи послать. Сонливого добудишся, лінивого дошлешся. Ном. № 10842.
Купусі гл., дѣтс. = купі. Купочки-купусі! Кв. II. 99.
Ліпш, ліпше, нар. Лучше. Ой листи писати — будуть люде знати: ліпш самому сісти поїхати. Чуб. V. 630. Я милого ліпше люблю, як мама дитину. Гол. І. 213. Ум. ліпшенько.
Пересідлати Cм. пересідлувати.
Полон, -ну, м. 1) Плѣнъ. Чи її убито, чи в полон занято. Чуб. V. 628. 2) Плѣнные. Татарове полон женуть: один полон з жіночками, другий полон з дівочками. Н. п. Там татари полон ділят. АД. І. 75. 3) Родъ насѣкомаго. Вх. Пч. І. 8. ЕЗ. V. 82. Bibio. Вх. Пч. II. 26.
Потирач, -ча, м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. Н. п. (Г. Барв. 275).
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Тупкувати, -ку́ю, -єш, гл. Хлопотать, ухаживать. Я тупкую коло його, а він мені й спасибі не скаже.
Хований, -а, -е. 1) Прятанный. 2) Вскормленный, ручной. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, — то все непевні. Ном. № 8101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.