Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гарач

Гарач, -чу, м. Дань, подать (хану).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАРАЧ"
Двійловий, -а, -е. Относящійся къ двійлу.
Дерев'я́чка, -ки, ж. Ум. отъ дерев'яка.
Ди́рза, -зи, ж. Раст. Bromus arvensis.
Катюга, -ги, м. Ув. отъ кат.
Маню́ній, маню́нький, манюсе(і)нький, манюсю́ненький и манюсю́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий. Очень маленькій, крошечный.
Підсусіджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. підсусідитися, -джуся, -дишся, гл.до ко́го. Жить, находиться у кого въ положеніи підсусідка. До його всі підсусіжувалися. Драг. 218.
Позлітатися, -таємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Чорти... позлітались увечері. Мнж. 127.
Призвістка, -ки, ж. Предвѣстіе, предзнаменованіе. Павлогр. у.
Фрейда, -ди, ж. Женщина плохого поведенія. Вх. Зн. 75.
Хухкати, -каю, -єш, гл. = хухати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАРАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.