Вигрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. вигріти, -грію, -єш, гл. Грѣть, пригрѣвать, пригрѣть, согрѣть. Вигрів гадину за пазухою. Волики, стоя біля тину, знай вигрівають свої боки. Після дощу, коли хмара за гору засувається, і сонечко от-от має вигріти.
Гафт, -ту, м. Вышивка золотомъ или серебромъ. А наша сорочка з тонкого рубочка.... шовком мережена, гафтом гафтована.
Заду́шниця, -ці, ж. Панихида по усопшимъ.
Козирь, -ря, м.
1) Козырь. До всякої масти козирь.
2) Картузъ (головной уборъ). Паробічка в жупанині, на голові козір. З) Желѣзная лопата. Пятигорск. окр.
4) Бойкій, бравый человѣкъ. Вже козирь-дівка — не вам рівня.
5) козирем стояти, дивитися. Стоять въ вызывающей позѣ, имѣть вызывающій, задорный видъ. А то ж як? кажуть, стоячи козирем, міщане. Ум. козирьо́к.
Налокши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Нарѣзать (лапши).
Напі́рний, -а, -е. О дождѣ: проливной. Ум. напірне́нький. Іде дождик напірненький.
Прянистий, -а, -е. = пряний. Прєниста худоба.
Хрумсати, -саю, -єш, гл. = хрумати. Коні хрумсают сіно.
Шабля, -лі, ж.
1) Сабля. Блиснем шаблями, як сонце в хмарі. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже.
2) = міч 2. Ум. шабелька, шабеленька, шабелечка. Серед війська стоячи і шабельку держучи. Із під бока шабеленьку витягає.
Швайкало, -ла, м. Шатунъ, бродяга.
